Історія справи
Постанова ВГСУ від 18.02.2014 року у справі №905/6371/13
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 лютого 2014 року Справа № 905/6371/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Бакуліної С.В. (доповідач),суддів :Глос О.І., Полянського А.Г.розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю "Моспінське вуглепереробне підприємство"на постановувід 11.12.2013 року Донецького апеляційного господарського судуу справі№ 905/6371/13господарського суду Донецької областіза позовомДержавного підприємства "Придніпровська залізниця"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Моспінське вуглепереробне підприємство"простягнення штрафу в розмірі 26 330,00 грн.в судовому засіданні взяли участь представники :від позивача: Хлабистін Д.М. (довіреність № 26 від 01.01.2014р.)від відповідача:не з'явились
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Господарського суду Донецької області (суддя Макаров Ю.В.) від 06.11.2013 року, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду (головуючий суддя - Бойченко К.І., судді - Діброва Г.І., Чернота Л.Ф.) від 11.12.2013 року, у справі № 905/6371/13 позовні вимоги задоволено повністю; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Моспінське вуглепереробне підприємство" на користь Державного підприємства "Придніпровська залізниця" 26 330,00 грн. штрафу та 1 720,50 грн. витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви.
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати ухвалені по справі судові акти та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст.6, 129 Статуту залізниць України, ст.ст.2, 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", ст.ст.32, 33, 43 ГПК України.
Відзиву на касаційну скаргу позивач не надіслав.
Відповідач не скористався наданим процесуальним правом на участь в засіданні суду касаційної інстанції.
Заслухавши заперечення на касаційну скаргу представника позивача, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Державне підприємство "Придніпровська залізниця" звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Моспінське вуглепереробне підприємство" 26 330,00 грн. штрафу за неправильно зазначену у залізничній накладній №485346147 масу вантажу у вагоні № 58331349.
Задовольняючи позовні вимоги, суди правомірно виходили із такого.
08.03.2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Моспінське вуглепереробне підприємство" (Вантажовідправник) зі станції Моспіно Донецької залізниці до станції Ладижин Донецької залізниці відвантажило на адресу ДТЕК Ладижська ТЕС (Вантажоодержувач) за залізничною накладною № 48534614 у вагоні № 58331349 вантаж - вугілля кам'яне марки г-газовий.
При прибутті вантажу на станцію Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці залізницею здійснена перевірка вантажу у вагоні №58331349.
В ході перевірки встановлена розбіжність даних залізничної накладної № 48534614 з фактичною масою вантажу у вагоні № 58331349, а саме: за накладною № 48534614 маса вантажу складає нетто - 69000 кг, що більше проти даних залізничної накладної на 2450 кг.
За результатами перевірки 11.03.2013 року залізницею складений комерційний акт серія АА 048692/99/9, в розділі "Д" якого зафіксовані виявлені розбіжності та зазначено, що при перевірці вагону у статичному режимі на справних вагонних електротензометричних вагах станції Нижньодніпровськ-Вузол, які пройшли держповірку 07.02.2013 року, виявлена вага брутто - 93250 кг, тара за документом - 21800 кг, нетто - 71450 кг, що більше за вагу зазначену в документі понад вантажопідйомності вагону на 2450 кг. Навантаження нижче бортів на 5-10 см, маркований поперечними смужками. Маркування не порушене, заглиблення відсутні, двері та розвантажувальні люка з обох сторін закриті, втрати вантажу немає. У технічному відношенні вагон справний. При повторному переважуванні вагону маса підтвердилась. Вантажовідправник для контрольного переважування вагону не з'явився (а.с.11-12).
Відповідний комерційний акт підписаний начальником станції та прийомоздавальником.
За даними витягу з книги обліку контрольних зважувань та перевірки кількості вантажу у вагонах станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці відомості результатів зважування вагону № 58331349 відповідають відомостям, відображеним у комерційному акті від 11.03.2012 року серії АА № 048692/99/9.
Згідно даних технічного паспорту засобу вагоновимірювальної техніки № 14 станції Нижньодніпровськ-вузол Придніпровської залізниці, міжповірочний інтервал ЗАВВТ становить 12 місяців, інтервал між перевірками складає 6 місяців, 07.02.2012 року проведена державна повірка зазначених ваг, які визнані придатними для застосування.
Надлишок маси вантажу у кількості 2450 кг вивантажений з вагону № 58331349 та відправлений за досилочною накладною № 45158227 у вагоні № 63471858, вагон № 58331349 відправлений за залізничною накладною № 45042694 з масою вантажу 69000 кг на станцію призначення.
Задовольняючи позовні вимоги, суди правомірно виходили із такого.
Відповідно до ст.908 Цивільного Кодексу України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення.
Загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими Законами, транспортними Кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Як зазначено в ст.6 глави 1 Статуту залізниць України (далі-Статут залізниць) накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів, і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи -одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.
Згідно зі ст.24 Статуту залізниць вантажовідправник несе відповідальність за всі наслідки невірності, неточності або неповноту відомостей, зазначених ним у накладній.
Згідно з п.5.5. розділу 5 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 року за № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 року за № 863/5084, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно зі ст.122 Статуту залізниць. Факт неправильного зазначення відправником указаних відомостей засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.
Згідно п.10 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002 року, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 08.07.2002 року за № 567/6855, комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчику, сортувальної платформи, старший прийомоздавальник) і прийомоздавальник станції, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці (далі - Правила №567/6855).
Згідно зі ст.ст.118, 122 Статуту залізниць за неправильно зазначену в накладній масу вантажу з відправника стягується штраф в розмірі згідно із ст.118 Статуту залізниць (5-кратна провізна плата за всю відстань перевезення). У даному випадку провізна плата 5 266,00 грн. - вагон №58331349 сума штрафних санкцій - 5 266,00 грн. х 5 = 26 330,00 грн.
Статтею 37 Статуту залізниць передбачено, що під час здавання вантажів для перевезення відправник повинен зазначити їх масу у накладній - основному перевізному документі, який підтверджує укладення договору перевезення вантажу.
Згідно п.28 Правил приймання вантажів до перевезення, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 року за № 861/5082, вантажі, завантажені відправником у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагонів, вантажу, їх маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагонах без перевірки маси та кількості вантажу.
Відповідно до ст. 24 Статуту залізниць, залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначений відправником у накладній на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.
Частиною першою ст.26 Закону "Про залізничний транспорт" передбачено, що обставини, які можуть служити підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників та одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів посвідчуються актами.
За змістом ст.129 Статуту залізниць обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Комерційний акт складається, зокрема, для засвідчення обставин невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.
Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу.
В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми.
Статтею 129 Статуту залізниць передбачено, що порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами. Правила складання актів затверджені наказом Міністерства транспорту України за № 334 від 28.05.2002 року.
За пунктом 4 Правил складання актів комерційні акти на місцях загального користування складаються у день вивантаження або в день видачі вантажу одержувачу.
Доводи відповідача щодо отримання телеграми про забезпечення явки представника відповідача для прийняття участі у контрольному зважуванні спірного вагону поза межами часу здійснення фактичного переважування, суди не прийняли до уваги з причини недоведеності останнім даного факту.
Перевіривши у відповідності до частини 2 статті 1115 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у постанові апеляційного та рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що господарські суди в порядку статей 43, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України розглядаючи справу, розглянули всебічно, повно та об'єктивно в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, дослідили подані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень докази, вірно застосували норми матеріального та процесуального права, відтак їх висновки про задоволення позовних вимог є обґрунтованими та відповідають чинному законодавству.
Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1118, п.1 ч.1 ст.1119, ст.11111 ГПК України, Вищий господарський суд України ,-
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Моспінське вуглепереробне підприємство" залишити без задоволення.
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 11.12.2013 року у справі № 905/6371/13 залишити без змін.
Головуючий-суддя С.Бакуліна
Судді О.Глос
А.Полянський